Історія народження вікон ПВХ

Зараз житлове приміщення важко уявити без вікон. Більш того все більше і більше від площі стін та стель приміщення відводиться під світлопрозорі огородження. Раніше вікно було лазівкою для проникнення в житло недруга або негоди. Перші засклені вікна з'явилися вже в романський період. На Русі вікна у хатах та міських будівлях закривалися слюдою. Центром поширення скла стала Венеція. І рано чи пізно скло таки стало не тільки надійним елементом вікна, але і важливим елементом дизайну в архітектурі.

Довгий час найкращим та єдиним матеріалом для виготовлення вікон вважалося дерево. Однак прогрес і як наслідок винахід полімерних матеріалів відкрили нові можливості в будівництві. У 1835 році французький гірський інженер та фізик Анрі Віктор Реньо, випадково виявив білий порошкоподібний осад у розчині вінілхлориду. Це й був новий штучний матеріал - полівінілхлорид, з абсолютно унікальними і корисними властивостями. Проте майже століття цього матеріалу не було знайдено гідного практичного застосування. Тільки в 1913 році в Німеччині полівінілхлориду (ПВХ) знайшли практичне застосування.

Патент на використання ПВХ отримав німецький вчений Фріц Клатте, а в 1931 році німецький концерн BASF випустив перші партії матеріалу. Це було диво, економічний переворот. Полівінілхлорид, завдяки своїм властивостям, поступово витіснив багато матеріалів, які використовуються для виготовлення труб, профілів, покриттів для підлоги, плівок, кабельної ізоляції. Фірма Dinamit Nobel в 1954 році вперше випустила профіль з ПВХ. До народження вікон із ПВХ залишився один крок. Перші вікна з використанням ПВХ були скоріше металевими, ніж пластиковими. Рами виготовляли з металу і покривали плівкою м'якого ПВХ, але незабаром прийшло рішення виготовляти вікна з порожнистого профілю твердого ПВХ з встановленням всередині металевого профілю.

З використанням ж нової фурнітури де сувмістні поворот та відкид, винайденої в 1935 році Вільгельмом Франком та склопакетів - ПВХ вікна придбали майже сучасного вигляду. В даний час вікна з ПВХ, незважаючи  на існуючі дискусії про шкоду пластика, продовжують завойовувати світовий ринок. Наукові дослідження підтвердили їх безпеку а виключення зі стадії виробництва важких металів, солі кадмію, що раніше використовувалися в якості стабілізаторів та каталізаторів, свинцю, який додавали в пластик для надання йому бездоганної білизни, ще більше зміцнили позиції вікон ПВХ на ринку. Сьогодні для даних цілей у виробництві ПВХ профілів використовують інші добавки - нешкідливі для навколишнього середовища з'єднання кальцію і цинку., Таким чином була вирішена єдина проблема з в'язана з шкідливістю ПВХ - процес виробництва та вторинної переробки. Роздуті чутки про заподіяння шкоди в процесі експлуатації виробів із ПВХ так і не підтвердилися.

Галузь не стоїть на місці та продовжує розвиватися. Вікна з ПВХ довговічніше і дешевше дерев'яних, термін служби профілів від деяких виробників сертифікований на 50 років експлуатації таі всі вікна ПВХ працюють в температурному діапазоні від -50 до +40 ° С. Крім того кожен рік з'являються нові властивості та особливості сучасних ПВХ вікон: вікна, що самоочищаються, енергозберігаючі, розумні вікна та багато іншого.